РОКСОЛАНА

Слова Степана ГАЛЯБАРДИ
Музика О. СЛОБОДЕНКА

Як за часiв турецької навали,
Iз України гнали в степ ясу.
Моїх дiвчат на ринках продавали,
В гаремах марнували їх красу.
Ридала Україна безталанна.
Смiявся хижо мiсяць-ятаган.
Тодi повстала горда Роксолана,
I склав життя до нiг їй Сулейман.

ПРИСПIВ:
Роксолано, Роксолано,
Україну продають.
В рiднiм домi, в рiднiм домi
яничари ростуть.
Роксолано, Роксолано,
твоє iм'я, мов дзвiн.
Пiднiмає, пiднiмає
мiй народ з колiн.

Вона оберiгала Україну
Вiд зла i рабства цiлих сорок лiт.
I цю її життя найвищу цiну
Забуть не смiє український рiд.
Цей образ iз далекого туману
До мене промiнцем надiї йде.
О, де ти, де ти, панно Роксолано?
Тебе так довго Україна жде.

БIЛА СВIЧКА

Слова С. ГАЛЯБАРДИ
Музика О. СЛОБОДЕНКА

Розгорялась бiла свiчка.
на моїм столi,
I на нас дивилась нiч,
як на апостолiв.
Мiсяць в шибку заглядав,
зi сну розбуджений.
I була я, наче в храмi
на одруженнi.

ПРИСПIВ:
Бiла свiчка
бiлим полум'ям горiла,
Капав вiск на свiчник,
застигав слiзьми.
Свiчка догорiла,
я сказать не смiла,
Що тебе кохаю i що пара ми.

Ти слова свої мережив
павутиною,
Догоряла свiчка з жалем
сиротиною.
Я чекала, сто надiй
прикривши вiями,
Тi слова, якi душа моя
намрiяла.

ПРИСПIВ.
Догорiла бiла свiчка
i задимiла.
Тих єдиних елiв, на жаль,
ти не вимовив.
Я не вiрю, що навiк
чужими стали ми,
Ти прийди, i знову свiчку
ми запалимо.
ПРИСПIВ.

ЛЕВИЦЯ

Слова Степана ГАЛЯБАРДИ
Музика Людмили ЄРМАКОВОЇ

Народилася я на свiтанку
Пiд яскравою зiркою Лева.
I а тих пiр я його полонянка
Свого Лева земна королева.
Я спокiйна, я лагiдна й мила,
Все для тебе зроблю як годиться
Лиш мене не хвилюй ти, мiй милий,
Бо в душi я нестримна Левиця.

ПРИСПIВ:
Левиця, левиця, левиця, левиця молода,
Коли мене голубиш ти, я тиха, як вода.
Та тiльки погляд iншої хоча б один злови,—
Буде летiти пiр'ячко з твоєї голови.

Я азартне люблю полювання,
Гарну здобич умiю спiймати.
(Щоб збудити жагу у коханнi,
Треба Лева як слiд годувати).
Але знайте, нiкому не вдасться
Мою зiрку спiймати в свiй невiд.
Бо найвище в життi моїм щастя —
Цiлувати коханого Лева

Я I ТИ

Слова С. ГАЛЯБАРДИ
Музика О. ЗЛОТНИКА

Не оглядайся на порозi
i душу поглядом не край.
Тебе спинити я не в змозi,
Прощай, коханий мiй, прощай.
Розтань у вранiшнiм туманi,
Поки ще сонце не зiйшло,
Та залити менi кохання,
Хай усе буде, як було.

ПРИСПIВ:
Я i Ти — два свiти
у безмежному Божому небi,
не зiйтись нам повiк,
наче зорям в сузiр'ї Стрiльця.
Але свiтло душi, щире свiтло
кохання до тебе
йтиме тисячi лiт,
зiгрiватиме нашi серця.

Я не забуду твої очi
В ламкiм кришталику сльози,
Як я виходив сам iз ночi
I йшов вiд тебе назавжди.
Ти залишилась на порозi
В одежi смутку i жалю.
Тебе забути я не в змозi,
Кохана, я тебе люблю.